Щоденник православного священика
Воскресіння із мертвих
"Кістки сухі! слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і ви пожвавитеся"" (Иез. 37: 4–5)
Святе Письмо неодноразово представляє нам найвище чудо, здійснене силою Божою, - воскресіння з мертвих. Спаситель узяв за руку доньку Яіра, і вона встала після кількох годин смерті. Сина вдови Наїнської виносили з міста на місце поховання, і він повстав за словом Господа Ісуса Христа, який зглянувся над скорботою материнського серця. Лазар, друг Спасителя, не тільки померлий, але вже розкладений, вийшов із гробу, викликаний Господом.
Усі ці чудеса вражають нас і надають надію на наше воскресіння та життя вічне. Смерть втрачає свою силу - з'являється надія на духовне відродження. Особливо вражаюча в цьому сенсі картина, зображена пророком Єзекіїлем. Поле всіяне мертвими кістками; тут уже не тільки смерть, поховання, тління, тут остаточний наслідок усього цього - сухі, розпадені, розсіяні кістки! Пророк зупиняється в подиві: невже ж і для них є надія? Пророк сумнівається, але в Господі немає сумніву. Творець знає призначення всього, Ним створеного, і мертві кістки не позбавлені можливості слухати Слово Господнє. За слуханням слідує оживлення від Бога: "Я введу дух у вас, і оживете". Кістка зближується з кісткою, плоть наростає, мертві встають, оживають.
Незмірно сильніша за любов людську любов Отця нашого Небесного! У своїй обмеженості людина не бачить ні найменшого променя надії, але безмежна, безмежна любов Божа спускається в безодню, шукає по всьому всесвіту все загибле, безнадійно сухе і мертве, щоб його оживити! Прокажені, біснуваті - всі знайдені, всі покликані, до всіх простягнуті руки Спасителя, для всіх у Нього зцілення, прощення, життя вічне. Зруйнований Єрусалим, у якому не лишилося каменя на камені, - і над тобою плакала любов Спасителя, і ти можеш силою Його повстати й засяяти в стінах нового Єрусалима! Для Бога все можливо, і віра перемагає всякий відчай.
Душа моя, не втрачай ніколи надії на спасіння споріднених тобі душ. Не вважай їх загиблими, хоч би якими сухими й мертвими вони тобі здавалися, - люби їх життєдайною любов'ю, зігрівай їх в ім'я того Милосердя, що всесильне відновити й оживити їх. І молися про те, щоб вони слухали Слово Господнє. Очевидно, це можливо навіть для найсухішої кістки, раз Господь це наказав, і це слухання передувало всьому іншому дивовижному перевороту. Господь не може врятувати людину поза її волею. Христос спасав тільки тих, хто слухав Його голос, а інших докоряв за те, що вони не чують вухами і не розуміють серцем, щоб Він зцілив їх... (Мф. 13: 15).
Воскресіння із мертвих
"Кістки сухі! слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і ви пожвавитеся"" (Иез. 37: 4–5)
Святе Письмо неодноразово представляє нам найвище чудо, здійснене силою Божою, - воскресіння з мертвих. Спаситель узяв за руку доньку Яіра, і вона встала після кількох годин смерті. Сина вдови Наїнської виносили з міста на місце поховання, і він повстав за словом Господа Ісуса Христа, який зглянувся над скорботою материнського серця. Лазар, друг Спасителя, не тільки померлий, але вже розкладений, вийшов із гробу, викликаний Господом.
Усі ці чудеса вражають нас і надають надію на наше воскресіння та життя вічне. Смерть втрачає свою силу - з'являється надія на духовне відродження. Особливо вражаюча в цьому сенсі картина, зображена пророком Єзекіїлем. Поле всіяне мертвими кістками; тут уже не тільки смерть, поховання, тління, тут остаточний наслідок усього цього - сухі, розпадені, розсіяні кістки! Пророк зупиняється в подиві: невже ж і для них є надія? Пророк сумнівається, але в Господі немає сумніву. Творець знає призначення всього, Ним створеного, і мертві кістки не позбавлені можливості слухати Слово Господнє. За слуханням слідує оживлення від Бога: "Я введу дух у вас, і оживете". Кістка зближується з кісткою, плоть наростає, мертві встають, оживають.
Незмірно сильніша за любов людську любов Отця нашого Небесного! У своїй обмеженості людина не бачить ні найменшого променя надії, але безмежна, безмежна любов Божа спускається в безодню, шукає по всьому всесвіту все загибле, безнадійно сухе і мертве, щоб його оживити! Прокажені, біснуваті - всі знайдені, всі покликані, до всіх простягнуті руки Спасителя, для всіх у Нього зцілення, прощення, життя вічне. Зруйнований Єрусалим, у якому не лишилося каменя на камені, - і над тобою плакала любов Спасителя, і ти можеш силою Його повстати й засяяти в стінах нового Єрусалима! Для Бога все можливо, і віра перемагає всякий відчай.
Душа моя, не втрачай ніколи надії на спасіння споріднених тобі душ. Не вважай їх загиблими, хоч би якими сухими й мертвими вони тобі здавалися, - люби їх життєдайною любов'ю, зігрівай їх в ім'я того Милосердя, що всесильне відновити й оживити їх. І молися про те, щоб вони слухали Слово Господнє. Очевидно, це можливо навіть для найсухішої кістки, раз Господь це наказав, і це слухання передувало всьому іншому дивовижному перевороту. Господь не може врятувати людину поза її волею. Христос спасав тільки тих, хто слухав Його голос, а інших докоряв за те, що вони не чують вухами і не розуміють серцем, щоб Він зцілив їх... (Мф. 13: 15).