Читання на 9 травня

Уважне читання позбавляє душу від випробувань
Думки на кожний день року
(Рим.11: 13–24; Мф.11: 27–30)

Щоденник православного священика

Наше серце

«І дам їм серце, щоб знати Мене, що Я - Господь» (Иер. 24: 7)

Той, хто щиро прагне до досконалості, не довіряє своєму серцю. Людське серце від природи лукаве й порочне, тому й просимо ми в Господа, щоб Він дав нам серце нове. І Господь, всеперероджувальний і оновлюючий, хоче змінити і серце людське, підпорядковуючи його Собі. Христос обіцяв прийти й обитель створити (Ин. 14: 23) у серці людини; як же може Він мешкати в серці порочному, не переродженому серці людини; як же може Він мешкати в серці порочному, не переродженому ще Духом Його Святим?

Сам Христос, без сумніву, подбає прибрати й прикрасити цю обитель перед тим, як оселитися в ній, тож ми можемо й повинні, з цілковитим сподіванням, звертатися до Нього з ревною молитвою дати нам "серце нове і дух новий» (Иез. 36: 26).

Обітниці Господні були дані задовго до нашого прохання про них; понад дві тисячі років минуло відтоді, як Господь прорік Свої священні слова, і Він завжди готовий виконати їх, коли ми звернемося до Нього. Не будемо ж слабшати в молитві за серце нове, поки ми його не відчуємо в собі і не впізнаємо вже в ньому нашого колишнього порочного серця.
Прокрутити вгору